Бути собою — звучить просто, але часто це найважчий шлях. Ми звикаємо ховатися за ролями, масками, тим, що зручно для інших. Але справжність — це не ідеальність. Це чесність із собою.
З дитинства ми чуємо, ким треба бути. Як поводитися, що говорити, що відчувати. І поступово втрачаємо контакт із власним «я» — замінюємо його очікуваннями світу.
З дозволу. Бути незручним. Сміятись тоді, коли хочеться. Відмовлятися, коли не по собі. Поступово повертати собі себе.
«Бути собою — це не про те, щоб подобатися. Це про те, щоб не зраджувати себе.»